Екологічне виховання

Участь учнів та педагогів у прибиранні території міста Хмельницького вулиця Камянецька група №11 майстер Михальчук В.А.

вулиця Хотовицького група №14 майстер Ясинецький В.В.

 

А земля та стане пустинею через

вину жителів її, через плід діянь їхніх.

Міхей, 7, 13

 

 

Подолання кризової екологічної ситуації, що нині виникла у світі, є складовою національної політики в усіх країнах. Одне з основних завдань цієї політики – кардинально змінити ставлення людини до природи, формувати в неї екологічну культуру. Важливу роль  у цьому відіграють навчальні заклади усіх типів і рівнів, особливо професійно-технічні заклади освіти як провідна форма підготовки виробничників. Навчання в них має бути спрямоване на те, щоб майбутній робітник підприємства будь-якої галузі суспільного господарства був озброєний відповідними правовими, економічними знаннями, мав певну екологічну підготовку і ніс громадянську відповідальність за свою роботу.

 

 

 

 

Ми зв’язані з усім живим у природі.

А. Швейцер

Біологічне очищення за допомогою рослин

Вченим вдалося одержати рослини, які можуть поглинати миш’як з грунту. Вони вважають,що за допомогою методів генної інженерії можна одержати також різновиди рослин,здатних видобувати з грунту й інших шкідливі речовини.

    Сама ідея використання рослин для видалення шкідливих речовин з грунту-фіторемедіації – не з новою.

    У даному досліджені вчені ввели у геном Arabidopsis thaliana два гени з геном бактерії Esherichia coli, що дозволило рослинам поглинати сполуки Aрсену з грунту.

    Сполуки Арсену частіше за все накопичується в грунті поблизу районів видобування корисних копалин,зберігання промислового сміття. Навіть невелика концентрація миш’яку викликає пошкодження нервової системи і сприяє виникненю раку. Особливо небезпечно,коли миш’як потрапляє у воду. Тродиційні методи очищення грунтів,забруднених сполук Арсену,Меркурію,Купруму та Цинку передбачають повне видалення грунту у забруднених районах і збереження його в іншому місці. Однак якщо сполуки Арсену будуть накопичуватися у листі та стеблах рослин, то методи очищення стануть небагато дешевими й безпечними.

«Ентеросгель» : історія успіху

Колись, у розпал «холодної війни», Міністерсво оборони СРСР поставило перед провідними хіміками держави непросте завдання :розробити універсальний засіб захисту військ від зброї масового знищення. І через кілька років, за умов цілковитої таємничості,воно було успішно вирішено групою київських учених на чолі з професором І.Б.Слиняковою. Їм вдалося одержати желеподібну речовину, що має дивні сорбційні властивості,яка потім і отримала назву «Ентеросгель». При вживані цей препарат вибірково зв’язував та виводив з організму всі токсичні речовини,таким чином,ефективно захищаючі солдат від наслідків хімічної,бактеріологічної та радіаційної зброї масового знищення. І при цьому був абсолютно безпечним.

    Пройшов час , і з «Ентеросгель» було знято гриф таємничістю – він став доступним для звичайних громадян. Як писали газети  тих років, секретні розробки стали слугувати медицині». З тих пір вітчизняними медиками накопичено величезний досвід клінічного застосування «Ентеросгелю» для лікування різних захворінь. З кожним роком ми отримуємо все більше доказів ефективності цього детоксиканта,що не має аналогів у світі.  

 

 

Подумай про час – про все, що було,
Подумай про день сьогоднішній і віки,
Що прийдуть за ним.
Уолт Уїтмен

 ПАМ’ЯТКА З ЕНЕРГОЗБЕРЕЖЕННЯ

1. ЗАПИСУВАТИ ЕНЕРГОСПОЖИВАННЯ.

2 .ВИКОРИСТОВУВАТИ ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ ЛАМПИ.

3. ВИМИКАТИ СВІТЛО, КОЛИ ВИХОДИТЕ З КІМНАТИ.

4. УВЕЧЕРІ КОРИСТУВАТИСЬ МІСЦЕВИМ ОСВІТЛЕННЯМ.

5. ЕЛЕКТРОПРИЛАДИ ВИКОРИСТОВУВАТИ ЗА ІНСТРУКЦІЄЮ ТА ПРАВИЛЬНО РОЗТАШОВУВАТИ ЇХ: ХОЛОДИЛЬНИК СТАВЛЯТЬ У ПРОХОЛОДНІЙ КІМНАТІ АБО ТАК,ЩОБИ НА НЬОГО НЕ ПОТРАПЛЯЛИ СОНЯЧНІ ПРОМЕНІ.

6. ЗАМІНИТИ ВІКНА НА ЕНЕРГОЗБЕРІГАЮЧІ.

7. ВІКНА, ЯКІ НЕ ЗАМІНЕНІ, СЛІД ЗАКЛЕЮВАТИ ВЗИМКУ.

8. ЗАШТОРЮВАТИ ВІКНА НА НІЧ.

9. БАТАРЕЇ НЕ ЗАГРОМАДЖУВАТИ СТОРОННІМИ ПРЕДМЕТАМИ Й РЕЧАМИ.

  БАЖАЄМО ВАМ, ЩОБ У ВАШИХ ОСЕЛЯХ БУЛО ЗАВЖДИ ТЕПЛО ТА ЗАТИШНО!

 

  Земля не належить нам. Це ми належимо Землі.

                                          Вождь індіанців сіу, 1854 р.   

 

ЗАПАМ’ЯТАЙТЕ НАЗАВЖДИ:

 

ЗЕМЛЯ - НЕ РАБИНЯ НАША, А МАТИ,

 СОНЦЕ-НЕ ВІТЧИМ НАШ, А РІДНИЙ БАТЬКО,

 ЛІСИ - НАШІ БРАТИ, РІКИ-СЕСТРИ,

 ДОЩІ, ВІТРИ, СНІГИ МАЮТЬ БУТИ ДОБРИМИ ГОСТЯМИ,

 А МИ НА СВОЇЙ ПЛАНЕТІ - НЕ ТИМЧАСОВІ МЕШКАНЦІ,

 А МУДРІ ГОСПОДАРІ.

 ВОСКРЕСАЙТЕ, КАМІННІ ДУШІ.

 РОЗЧИНЯЙТЕ СЕРЦЕ І ЧОЛО,

 ЩОБ НЕ СКАЗАЛИ ПРО ВАС ГРЯДУЩІ:

 ЇХ НА ЗЕМЛІ НЕ БУЛО. 

   

Охоронна природи повинна стати

 моральною категорією і користуватись

пріоритетом за будь – яких політичних

ситуацій і компромісів.

М. Амосов

 

ЗЕМЛЯ – В ТВОЇХ РУКАХ


ТИ ЗЕМЛЮ ТРИМАЄШ У СВОЇХ РУКАХ,

ВИРІШУЄШ ДОЛЮ ЇЇ ЩОХВИЛИНИ –

БУДЕ ВОНА ВСЯ В КВІТУЧИХ САДАХ

ЧИ ЗНИЩЕНА БУДЕ З ТВОЄЇ ПРОВИНИ.

ЛЮДИНО, ТОБІ ВСЯ ПІДВЛАДНА ЗЕМЛЯ.

БУДУЄШ, РУЙНУЄШ… ПРОТЕ ЗАБУВАЄШ,

ЩО ВСЕ НАВКРУГИ – ЦЕ ДОМІВКА ТВОЯ;

І ТУТ ТИ ПРОЖИТИ ЖИТТЯ СВОЄ МАЄШ.

ТИ В КОСМОС ДІСТАЛАСЬ, ЗЛЕТІЛА У ВИСЬ,

ЗДІЙСНИЛА СВОЇ ЗАПОВІТНІ БАЖАННЯ.

ТЕПЕР ЗУПИНИСЬ, НАВКРУГИ ОЗИРНИСЬ,

ЗУМІЙ ВІДНОВИТИ СВОЇ РУЙНУВАННЯ.

ЗРОБИ, ЩОБ НАВКОЛО БУЯЛО, ЦВІЛО.

Я ВІРЮ, ЩО ТИ УСЕ ЗМОЖЕШ, ЛЮДИНУ.

В ПРИРОДІ ВСЕ ТАК ДОСКОНАЛО БУЛО!

Й ПО-ІНШОМУ БУТИ НІЯК НЕ ПОВИННО!

ПРИРОДА ДЛЯ ТЕБЕ ТВОРИТЬ ЧУДЕСА,

ВМИВАЄ ДОЩАМИ І СИПЛЕ СНІГАМИ.

ВСІ БАРВИ ПРИРОДИ – ЦЕ СПРАВЖНЯ КРАСА,

НЕ ЗНИЩУЄ ЇЇ ТИ СВОЇМИ РУКАМИ!

АЛІНА МАДЕЙ

 Природа — такий же унікум,

як картина Рафаеля.

Знищити її легко,

відновити неможливо.

І.П. Бородін

 

 

 

Корисні практичні екологічні поради

·            Шість років засівай землю твою і збирай те, що родила вона, а на сьомий залиш її в спокої, щоб харчувалися убогі з твого народу, а залишками після них щоб харчувалися звірі польові; так же роби з виноградником твоїм і оливками твоїми. (Біблія, друга книга Мойсеєва,23,10.)

·           Вирощуйте кімнатні рослини. Вони здатні протягом 24 год поглинути до 87% забруднень із повітря, у тому числі - бензол, трихлоретан, формальдегід тощо.

·           Не забувайте мити віконне скло особливо восени. Забруднене пилом скло затримує від 10 до 30%  сонячного світла, і ви змушені будете через забруднені шибки взимку довше користуватися штучним освітленням.

·           Не лінуйтеся здавати паперову макулатуру, не викидайте в сміття й не спалюйте папір. У сухих звалищах папір не розкладається десятиліттями, спалений же папір – черговий внесок у негативні зміни клімату,

Заощаджуйте електроенергію! Пам'ятайте, що одна 100-ватна лампочка дає на 20% більше світла, ніж дві 60-ватні.

Розвиток парникового ефекту. Вторинна переробка 1т паперу зберігає близько 30 тис. л води й 2,5м простору на звалищі. Звалища ж сьогодні - наші страшні вороги. Старий папір можна використати й на присадибні ділянці. Подрібнений і внесений у грунт, він поліпшує його структуру й сприяє підвищенню врожайності.

·           Не вживайте для прання екологічно шкідливі миючі засоби, перевіряйте, що купуєте, вибирайте найнебезпечніші для довкілля.

·           Не накопичуйте вдома надлишків хімічних препаратів (пральних порошків, фотореактивів, фарб, лаків, ліків, тощо), особливо в зіпсованих (пошкоджених, негерметичних) упаковках. Вони забруднюють повітря у ваших квартирах шкодять здоров'ю, а іноді стають причиною нещасних випадків.

·           Не сидіть перед телевізором, який працює, ближче 2м і довше 4год на день, бо це, безумовно, зашкодить вашому здоров'ю - екран телевізора, особливо кольорового, є слабким джерелом рентгенівського випромінювання.

Не допускайте в помешканнях несправностей водопровідних кранів. Одна краплина води, що падає з крана за 1с, перетворюється за рік на 3т марно витраченої води. Якщо з крана тече цівка води товщиною в сірник то лише за одну добу іде втрат на 70 відер води.

·           Не вмикайте магнітофон чи телевізор на повну потужність, особливо у вечірні години, пам'ятайте, що в сусідніх квартирах можуть спочивати стомлені чи хворі люди й маленькі діти.

 

·           Не спалюйте самі й не дозволяйте спалювати іншим опале з дерев листя ні в садах, ні в парка. Опале листя виконує кілька важливих екологічних функцій: воно, як ковдра, захищає коріння дерев зимою від морозу, а влітку - від спеки, акумулює вологу, слугує притулком для багатьох корисних істот і, розкладаючись, стає добривом для грунту. Спалене ж листя це забруднене повітря, знищене життя на ділянці землі під вогнищем. Виступайте всюди проти спалювання листя, особливо в містах. На дачних ділянках листя й зрізані гілки дерев найкраще скидати в компостні ями. 

 

 ОБЛАСНИЙ ЗАОЧНИЙ КОНКУРС

“ Парки – легені міст і сіл ”

 Дослiдницько-пошукова робота:

«Пам’ятки природи на території  парку ім. Ф. Михайлова»

Роботу виконав:

Коротинський О. М.

Керівник: Горщук Н. М.

 

                                          м. Хмельницький – 2012

ВСТУП

          Пам’ятки природи – об’єкти природи ( геологiчнi, старi дерева, екзотична група багаторiчних рослин, водоспад, скеля тощо), що охороняються законом.

Дослідивши під час екологічного походу до парку ім. Ф.Михайлова м. Славута видовий склад його дерев ми визначили, що на його територiї знаходяться 5 пам’яток природи мiсцевого знaчення:

Каштан їстівний (Castanea sativa) пам’ятка природи місцевого значення.

 

Каштан їстівний

 Систематичне положення

Царство Рослини – Plantae

ВiддiлПокритонасінні - Magnoliophyta

Пiдклас  Розиди  - Rosids

Порядок Букоцвіті - Malvales

Родина Букові - Malvaceae

Рiд  Каштан - Castanea

ВидКаштан їстівний - Castanea sativa

 

Каштан їстівний, благородний або справжній (Castanea sativa Mill.) — росте в умовах вологого теплого субтропічного клімату в місцях, де на рік випадає не менш ніж 1000 мм опадів і утворює масові насадження в Середній та Південній Франції, Іспанії та Італії. Цінна медоносна та горіхоплідна культура також зустрічається на південному березі Криму, дико росте в Закавказзі, Грузії, Абхазії, Кахетії, Молдові та у західних областях України. Дерево каштану досягає 35 м у висоту та 2 м у діаметрі, живе рослина, в середньому, 200–300 років. Проте в Краснодарському краї зустрічаються екземпляри діаметром біля 2,5 м, вік яких становить 600–800 років. У молодих рослин стовбур прямий, гладкий, що пізніше покривається темно-коричневою корою із глибокими поздовжніми тріщинами. По красі, потужності росту й довговічності каштан їстівний здатний конкурувати з дубом. Листя велике, до 25 см, довгасто-еліптичне або ланцетне, часто із серпоподібними зубцями. У молодості листя каштану червонувате, знизу опушене, улітку — жовтувато-темно-зелене, восени — яскраво-жовте. Широка розкидна крона каштану їстівного правильної яйцеподібної або овальної форми досягає 18-20 м у перетині.

Каштани відрізняються високим темпом росту в молодості, вологість повітря і ґрунту є основними умовами для успішного їх розвитку. Цвіте каштан після розпускання листів. У низовинних місцях й у рідколіссях — з 10 по 25 липня, а в горах — на початку липня. Цвітіння рясне й триває 15—18 днів. Квітки каштана зібрані в довгі колосоподібні суцвіття. Довгі суцвіття чоловічих квіток (10—20 см) надають дереву особливу декоративність, особливо у вітряну погоду. На нижній частині квіткового стрижня розташовані жіночі квітки, а вище — чоловічі, білуваті та жовтим відтінком, приємно пахне.

Попри віддання переваги родючим ґрунтам, каштан може рости на кам'янистих і, навіть, на піщаних землях. Страждає від зимових морозів, проте ще більше — від низьких температур весняних та осінніх ранків. Дерево переносить помірне затінення і відносно мало та рідко зазнає ураження комахами, посуху, завдяки добре розвиненого вглиб коріння, переносить цілком нормально.

Плодоносити дерево каштану починає з 25—30 років за умови росту на волі, та з 40—60 років — за умови росту в насадженні.

 Одне із найкрасивіших листопадних дерев, зі струнким стовбуром, правильною округлою, густою, ясно-зеленою кроною й великим орнаментальним листям, що зафарбовується восени в чистий жовтий колір.

Відомі численні форми, що розрізняються конфігурацією й забарвленням листя, величиною й кольором плодів, строками їхнього дозрівання.

Найпоширеніші форми:

пірамідальна (f. pyramіdalіs) і близька до неї (f. fastіgіata) — з гілками, спрямованими майже вертикально нагору й утворюючу пірамідальну крону;

розрізнолисна (f. asplenіfolіa) — частина листя з нерівномірно-лопатевими або зубчастими краями, інші — майже типові, але більше глибоко-зубчасті;

круглолисна (f. rotundіfolіa) — з листами округлої форми;

золотаво-плямиста (f. aureo-maculata) — з жовтими плямами на листах;

сріблисто-строката (f. argenfeo-varіegata) — з білими плямами на листах;

золотисто-окаймлена (f. aureo-maіgіnata) — листя, облямоване жовтою смужкою;

сріблясто-окаймлена (f. aіgenteo-mangіnata) — листя, облямоване білою смужкою;

пурпурна (f. purpurea) — з пурпуровим листям;

гола (f. glabra) — з більшими, щільними, голими, блискучими листами.

Плоди каштану — горіхи, що знаходяться в колючій плюсці у кількості від 1 до 3 штук, мають блискучу, переважно голу, шкірно-деревнисту оболонку коричневого кольору. Сім'я плоду — гранчасто-кулеподібне, у тонкій оболонці буруватого відтінку. Сім'ядолі м'ясисті світло-кремового кольору, мають багатий хімічний склад та високу харчову цінність.

Географічне розповсюдження каштану їстівного доволі широке, проте найбільше цінуються плоди дерев з південних регіонів, оскільки тамтешні кліматичні умови сприяють кращому визріванню.

Їстівний каштан є надзвичайно корисною культурою — він є рослиною-медоносом, але основною цінністю є його плоди: з давніх-давен каштани є популярним продуктом харчування. Деревина каштана активно використовується і як будівельний матеріал, і як цінна декоративна сировина у столярній справі, зокрема для виробництва меблів.

Плоди каштану їстівного — горішки масою до 20 гр., що достигають у жовтні та мають характерний каштановий колір з добре помітною світлою плямою в основі. Зазвичай у плоді наявна одна насінина, проте може бути два або три. Горіхи каштану є дуже поживними та смачними, їх вживають в їжу в сирому, вареному або ж у смаженому вигляді, використовують для виготовлення тортів, тістечок, морозива, цукерок, печива та інших кондитерських виробів, розмелені плоди додаються в пшеничне борошно та використовуються як замінник кави.


Сосна чорна європейська ботанічна пам’ятка природи місцевого значення.

Сосна чорна європейська

 

Систематичне положення

Царство Рослини – Plantae

ВiддiлГолонасінні - Pinophyta

Пiдклас  Хвойні  - Coniferopsida

Порядок Хвойні - Coniferales

Родина Соснові - Pinaceae

Рiд  Сосна - Pinus

ВидЄвропейська чорна сосна - Pinus nigra

Європейська чорна сосна (лат.Pinus nigra) — поширений вид сосни, що росте в усій Європі від Іспанії до Криму, також поширений у Малій Азії, на Кіпрі та у Атлаських горах. Росте на висотах від рівня моря до 2000 м, зазвичай 250—1600 м.

Сосна чорна — дерево висотою 20-30 (51) м та діаметром 80-150 см, здатне доживати віку 600 років. Стовбур прямий, слабозбіжистий. На відкритих місцях бокові гілки досягають землі. Крона в молодих дерев широко-кеглеподібна або ширококонічна, з віком зонтична, особливо на скелястих ґрунтах в горах. Кора темно- чи чорно-сіра по усьому стовбурі, що відрізняє сосну чорну від кримської. У старих дерев кора плитчаста, глибоко тріщинувата, в тріщинах буроватого забарвлення (рис. 1.3.). Пагони зеленувато-сіро-коричневі, голі, без воскового нальоту, гілки чорно-сірі.

Коренева система добре розвинута, іноді формує стрижневий корінь (на потужних ґрунтах), з чисельними боковими коренями, які здатні проникати в тріщини скель чи материнських порід. Бруньки великі (до 2,5 см), яйцеподібні чи циліндричні, з довгим загостреним кінцем, оточені багатьма світло-коричневими, відігнутими по краю, з білою бахромою світло-коричневими лусками, смолисті.

Чоловічі колоски сидячі, довжиною до 25 мм, циліндричні, жовті, розвиваються на старших бічних гілках, цвітуть в травні-червні. Після цвітіння опадають протягом кількох тижнів. Жіночі колоски сидячі, яйцеподібні, червонувато-фіолетові, сидять по 2-4 штуки, виключно під верхівковою брунькою, сприятливі для запилення лише 3 дні. Запліднення відбувається на 13 місяців пізніше запилення, в стробілах, що набули зеленого забарвлення і почали інтенсивно рости. Насінні луски з яскравочервоним, гострим, виступаючим апофізом.

Хвоя парна, вміщена в піхви жовто-сірого кольору, розміром до 12 мм без ниткоподібних придатків, чим відрізняється від сосни кримської. Довжина хвої 70-140 мм, 1-2 мм товщиною, жорстка, колюча, темнозелена, блискуча, з жовтуватим кінчиком, сидить густо, пряма або трохи зігнута, тримається 4-5 років. Луски на ауксібластах темні, коротші від піхов хвоїн. Шишки майже сидячі, яйцеподібні, жовті або жовто-бурі, блискучі, 5-8 см довжиною та 2-4 см діаметром. Насіннєві луски широкі, чорно-бурі, мало потовщені, зверху округлі, на кінцях з гострим поперечним кілем. Пупок випуклий, часто закінчується колючкою.

Шишки достигають на другий рік після цвітіння, розкриваються весною третього року або взимку під час відлиг. Порожні шишки опадають протягом року після вильоту насіння. Насінини темно сірі, матові, 4-7мм довжиною, дрібно крапчасті. Порожні насінини — жовтувато-сірі, повнозернисті — темні. Насіннєві луски світло-коричневі, смугасті, 20-24 мм довжиною.

Коренева система у сосни чорної у молодому віці розвивається слабше, ніж у сосни звичайної. З п'яти років починає формуватись стрижневий корінь з чисельними боковими відгалуженнями. У старшому віці справжній стрижневий корінь відсутній, проте присутні бокові корені, здатні проникати до 8 м, а іноді і далі. На вапнякових ґрунтах коренева система часто поверхнева. Для коренів властива ектотрофна мікориза, яка сильно розвивається на малогуміфікованих ґрунтах. Ейзенрейх також вказує на здатність коренів швидко та глибоко проникати в тріщини скель чи більш пухкий ґрунт, що трапляється на їх шляху.


Гледичія колюча(Gleditsia triacanthos L.) пам’ятка природи місцевого значення.

Гледичія колюча

 

Систематичне положення

Царство Рослини – Plantae

ВiддiлПокритонасінні - Magnoliophyta

Пiдклас  Розиди  - Rosids

ПорядокБобовоцвіті - Fabales

РодинаБобові - Fabaceae

Рiд  Гледичія - Gleditsia

ВидГледичія колюча - Gleditsia triacanthos

Гледичія колюча (Gleditsia triacanthos L.) — високе дерево родини бобових (Fabaceae).

Рослина до 40 м заввишки, з темно-бурою корою і розлогою ажурною кроною. На гілках міцні прості або розгалужені колючки (3-7, а інколи і 30 см завдовжки). Листки (14-20 см завдовжки) чергові, парноперисті з 10-24 парами довгасто-яйцеподібних чи ланцетних листочків або листки двічі перисті з 8-16 парами листочків. Квітки майже правильні, одностатеві, зібрані в китиці до 7 см завдовжки. Жіночі квітки з подвійною оцвітиною. Чашечка широкодзвоникувата, п'ятилопатева, пухнаста; віночок із трьох-п'яти зеленуватих, майже однорідних дрібних пелюсток, що дорівнюють або майже дорівнюють довжині чашечки. Пелюстки зовні опушені. Маточка одна, зав'язь верхня з коротким стовпчиком і великою колінчастою приймочкою. Чоловічі квітки звичайно з простою оцвітиною і складаються з широкодзвоникуватої п'ятилопатевої пухнастої чашечки, 6-10 вільних Тичинок. Плід сплюснутий, трохи зігнутий біб (20-40 см завдовжки, 2,5-4 см завширшки). Плоди висячі, на довгій ніжці, майже не розкриваються, темно-коричневі, шкірясті. Насінини (близько 15 мм завдовжки) овальні, темно-коричневі, голі, блискучі.


Бук лісовий (Fagus sylvatica) –пам’ятка природи мiсцевого значення

Бук лісовий

 

Систематичне положення

Царство Рослини – Plantae

ВiддiлПокритонасінні – Magnoliophyta

Підклас  Розиди - Rosids

ПорядокБукоцвіті - (Fagales

РодинаБукові - Fagaceae

Рiд  Бук - Fagus

Вид   Бук лісовий - Fagus sylvatica

 

Бук лісовий, європейський або звичайний (Fagus sylvatica L.) — вид родини букових (Fagaceae) заввишки 20-40 м. Стовбур вкритий гладенькою сріблясто-сірою корою. Пагони червонувато-бурі, молоді пагони волосисті з черговими загостреними коричневими бруньками. Листки яйцеподібні, цілокраї, майже шкірясті, зверху темно-зелені блискучі, зісподу світліші (4-40 см завдовжки і 2,5-7 см завширшки), короткочерешкові.

Квітки одностатеві. Тичинкові квітки зібрані в головчасті суцвіття (по 20 шт.). Оцвітина їх трубчасто-дзвоникувата, глибоко 5-б-надрізана з довгасто-лінійними або ланцетними частками. Зеленуваті жіночі квітки зібрані по 2-4, мають товсті опушені ніжки, оцвітина їх шестироздільна. Вони оточені спільною щетинкоподібною обгорткою. Зав'язь нижня, тригнізда. Плід (буковий горішок) — блискучий коричневий тригранний горішок (1-1,6 см завдовжки), оточений повністю або частково коробочкоподібною мисочкою, яка при достиганні розтріскується на чотири лопаті.

Бук лісовий — лісоутворююча порода в бучинах. Досить теплолюбна, тіньовитривала рослина, вибаглива до вологості повітря. Утворює зімкнуті чисті деревостани. При переході в більш високі гірські пояси до бука домішуються ялина і смерека. Цвіте в травні, плоди достигають у вересні — жовтні. Поширений у Карпатах, де росте на висоті 250 — 1400 м над рівнем моря, в південній частині Волині, східна межа острівного поширення букових лісів в Україні проходить від Володимир-Волинського по межі між Волинською височиною та Поліською низовиною до смт Гориньград поблизу м. Рівного, звідти повертає на південь до м. Кременця і далі до м. Старокостянтинова, смт Сатанова і смт Муровані-Курилівці і повертає на захід до м. Кам’янець-Подільський ,а також у вигляді острівних масивів у західному Лісостепу,в південній частині Волині .У Лісостепу вирощується в культурах. Займає 9,З% державного лісового фонду України. Райони заготівлі — Карпати, Лісостеп. Запаси сировини значні.

 


Клен звичайний (Acer platanoides)

Клен звичайний

 

 

Систематичне положення

Царство Рослини – Plantae

ВiддiлПокритонасінні - Magnoliophyta

Клас  Розиди - Rosids

ПорядокСапіндоцвіті - Sapindales

РодинаСапіндові - Sapindaceae

Рiд  Клен -Acer

Вид Клен звичайний - (Acer platanoides)

 

Клен звичайний, або гостролистий — (Acer platanoides L.) — високе (25-30 м заввишки), струнке дерево роду клен родини сапіндових з колоноподібним стовбуром, вкритим дрібнотріщинуватою темно-сірою корою, з густою розлогою кроною. Пагони буруваті, блискучі з світлими смужками і сочевичками. На пагонах супротивно розміщені притиснуті бруньки, прикриті чотирма-шістьма шкірястими лусками. Верхівкова брунька більша і оточена двома боковими. Листки великі (5 — 15 см завдовжки, 8-15 см завширшки), 5-7-пальчастолопатеві, при основі серцеподібні. Лопаті загострені, виїмки між ними тупі.; молоді листки по жилках волосисті, у кутках жилок з борідкою волосків. Квітки правильні одностатеві або двостатеві з подвійною оцвітиною, розміщені в багатоквіткових прямостоячих щіткоподібних голих суцвіттях на коротких квітконосах. Чашечка п'ятироздільна (5-7 мм завдовжки, 3-4 мм завширшки), пелюсток п'ять, вони жовтувато-зелені, трохи вужчі і довші за чашолистки, оберненояйценодібні, тупі, звужені в нігтик. Тичинок 5-12, маточка одна, зав'язь верхня з двома стовпчиками..

 

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

 1.      В. И. Чопик, Л. Г. Дудченко, А. Н. Краснова; «Дикорастущие полезные растения Украины» Справочник; Киев, Наукова думка, 1983. (рос.)

2.     Заповiднi перлини Хмельниччини / За заг. ред. Т.Л.Андрiєнко. – вид. 2-е, виправл. та допов. – Кам’янець-Подiльський: Видавництво ПП Мошинський В.С., 2008.- 248 с.                                                     .

3.     Енциклопедія українознавства. У 10-х томах. / Головний редактор Володимир Кубійович. — Париж; Нью-Йорк: Молоде життя, 1954—1989.

4.     Малеев В. П. Род 881. Липа — Tilia L. // Флора СССР. В 30 т / Начато при руководстве и под главной редакцией акад. В. Л. Комарова; Ред. тома Б. К. Шишкин и Е. Г. Бобров. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1949. — Т. XV. — С. 4—23. — 742 с. — 4000 экз.

5.     Род 366. Каштан — Castanea Mill // Флора СССР. В 30 т / Гл. ред. и ред. тома акад. В. Л. Комаров. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1936. — Т. V. — С. 320—322. — 762 + XXVI с. — 5175 экз.

 

 

Реферат на тему:

Вплив електромагнітного поля на

живі організми

 

Реферат  виконв учень 21 групи                                   

Круліковський Вячеслав

Перевірила викладач фізики

Гуцалюк Д.В.

 

   1. Запровадження

Усі розмаїття живого на планеті виникло, еволюціонувало і сьогодні існує завдяки безперервному взаємодії з різними чинниками довкілля, пристосовуючись до впливу із змінами, застосовуючи їх у процесах життєдіяльності. І цих факторів мають саме електромагнітну природу. Протягом усієї епохи еволюції живих організмів електромагнітні випромінювання перебувають у середовищі їхнього проживання – біосфері. Вчені послідовно виявляли нові природні електромагнітні випромінювання у різних діапазонах електромагнітного спектра.

Електромагнітні поля і випромінювання буквально пронизують всю біосферу Землі, тому треба думати, що це діапазони природного електромагнітного спектра зіграли якусь роль еволюції організмів, і це якось вдарило по процесах їх життєдіяльності.

Проте, з недостатнім розвитком цивілізації, існуючі природні поля доповнилися різними крисами і випромінюваннями антропогенного походження, і відіграють важливу роль для живого Землі. Людина з допомогою радіотехнічних і радіоелектронних приладів створив невидиму електромагнітну павутиння, у якій все перебуваємо. Особливо сильно вона розрослася останніми роками. Потужні лінії електропередач високої професійності і надвисокої напруги, щонайменше потужні й численні радіо- і телепередающие станції, космічні ретранслятори - усі вони впливають загальну картину впливу електромагнітних полів. І чим більше ми оточуємо себе ними, тим важливіше стає нам дізнатися у тому, як діють попри всі живе створені природою, і нами самими електромагнітні поля.

2. Дія електромагнітних полів

У широкі дослідження електромагнітних полів були розпочаті 60-ті роки. Був нагромаджено великий клінічний матеріал про несприятливому дії магнітних і електромагнітних полів, запропонували запровадити нове нозологическое захворювання “Радиоволновая хвороба” чи “Хронічне поразка микроволнами”. Надалі, роботами вчених у Росії встановлено, що, по-перше, нервова система людини, особливо вища нервова діяльність, вразлива щодо електромагнітному полю, і, по-друге, що електромагнітне полі має так званим інформаційним дією при вплив на людини у интенсивностях нижче порогової величини теплового ефекту. Результати цих робіт було використано розробки тих нормативних документів у Росії. Через війну нормативи у Росії було встановлено дуже жорсткими.

Біологічна дію електромагнітних полів

Експериментальні дані як вітчизняних, і закордонних дослідників свідчить про високої біологічну активність ЭМП переважають у всіх частотних діапазонах. За відносно високих рівнях облучающего ЭМП сучасна теорія визнає теплової механізм впливу. За відносно низький рівень ЭМП (приміром, для радіочастот вище 300 МГц це менше 1 мВт/см2) говорити про нетепловом чи інформаційному характері на організм. Механізми дії ЭМП у разі ще замало вивчені.

Численні дослідження у сфері біологічного дії ЭМП дозволять визначити найбільш чутливі системи організму людини: нервова, імунна, ендокринна і статева. Ці системи організму є критичними. Реакції цих систем мають обов'язково враховуватися в оцінці ризику впливу ЭМП на населення.

Біологічний ефект ЭМП за умов тривалого багаторічного впливу накопичується, внаслідок можливий розвиток віддалених наслідків, включаючи дегенеративні процеси центральної нервової системи, рак крові (лейкози), пухлини мозку, гормональних захворювань.

Електромагнітні поля може бути особливо небезпечні для дітей, вагітних (ембріон), людей захворюваннями центральної нервової, гормональної, серцево-судинної системи, алергіків і з ослабленим імунітетом.

Вплив на нервову систему

Велика кількість досліджень, виконаних Росії, і зроблені монографічні узагальнення, дають підстави віднести нервову систему до одної з найчутливіших систем в людини до впливу ЭМП. На рівні нервової клітини, структурних утворень по передачі нервових імпульсів (синапсе), лише на рівні ізольованих нервових структур виникають суттєві відхилення при вплив ЭМП малої інтенсивності. Змінюється вища нервова діяльність, пам'ять люди, мають контакти з ЭМП. Ці особи може мати схильність до розвитку стрессорных реакцій. Певні структури мозку мають підвищену чутливість до ЭМП. Зміни проникності гемато-энцефалического бар'єра можуть призвести до несподіваних несприятливим ефектів. Особливу високу чутливість до ЭМП виявляє нервова система ембріона.

Вплив на імунну систему

Нині накопичено досить даних, вказують на негативний вплив ЭМП на імунологічну реактивність організму. Результати досліджень учених Росії дають підстави вважати, що з вплив ЭМП порушуються процеси імуногенезу, частіше у бік їх гноблення. Встановлено також, що у тварин, опромінених ЭМП, змінюється характер інфекційного процесу - протягом інфекційного процесу обтяжується. Виникнення аутоиммунитета пов'язують й не так зі зміною антигенної структури тканин, як із патологією імунної системи, у результаті вона реагує проти нормальних тканинних антигенів. Відповідно до цієї концепцією, основу всіх аутоімунних станів становить першу чергу імунодефіцит по тимус-зависимой клітинної популяції лімфоцитів. Вплив ЭМП високих інтенсивностей на імунну систему організму проявляється у угнетающем ефект на Т-систему клітинного імунітету. ЭМП можуть сприяти неспецифическому обмеження імуногенезу, посиленню освіти антитіл до тканинам плоду і стимуляції аутоиммунной реакції в організмі вагітної самки.

Вплив на ендокринну систему і нейрогуморальную реакцію

У працях учених Росії у роки у трактуванні механізму функціональних порушень при вплив ЭМП чільне місце відводилося змін у гипофиз-надпочечниковой системі. Дослідження засвідчили, що з дії ЭМП, зазвичай, відбувалася стимуляція гипофизарно-адреналиновой системи, що супроводжувалися збільшенням змісту адреналіну у крові, активацією процесів згортання крові. Було визнано, що з систем, рано і, закономірно вовлекающей в реакцію організму на вплив різних чинників довкілля, є система гипоталамус-гипофиз-кора надниркових залоз. Результати досліджень підтвердили це положення.

Вплив на статеву функцію

Порушення статевої функції зазвичай пов'язані зі зміною її регуляції із боку нервової і нейроендокринної систем. З цією связанаы результати своєї роботи з вивчення стану гонадотропной активності гіпофізу при вплив ЭМП. Багаторазове опромінення ЭМП викликає зниження активності гіпофізу

Будь-який чинник довкілля, яка впливає на жіночий організм під час вагітності і який впливає на ембріональне розвиток, вважається тератогенным. Багато вчених відносять ЭМП до цій групі чинників.

Першорядне значення в дослідженнях тератогенезу має стадія вагітності, під час якої впливає ЭМП. Вважають, що ЭМП можуть, наприклад, викликати каліцтва, впливаючи у різні стадії вагітності. Хоча періоди максимальної чутливості до ЭМП є. Найбільш уразливими періодами є зазвичай ранні стадії розвитку зародка, відповідні періодам імплантації та раннього органогенезу.

Прозвучало думка про можливість специфічного дії ЭМП на статеву функцію жінок, на ембріон. Отмечена вища чутливість до впливу ЭМП яєчників ніж сім'яників. Встановлено, що чутливість ембріона до ЭМП значно вища, ніж чутливість материнським організмом, а внутрішньоутробний ушкодження плоду ЭМП може відбутися будь-якою етапі її розвитку. Про результати проведених епідеміологічних досліджень дозволять дійти невтішного висновку, що наявність контакту жінок із електромагнітним випромінюванням можуть призвести до передчасним пологам, спричинити розвиток плоду і, нарешті, збільшити ризик розвитку уроджених каліцтв.

Інші медико-біологічні ефекти

Як мовилося раніше вище, з початку 1960-х років у СРСР було проведено широкі дослідження з вивченню здоров'я людей, мають контакти з ЭМП з виробництва. Результати клінічних досліджень показали, що тривалий контакти з ЭМП в НВЧ діапазоні можуть призвести до розвитку захворювань, клінічну картину якого визначають, передусім, зміни функціонального стану нервової та серцево-судинної система. Було запропоновано виділити самостійне захворювання - радиоволновая хвороба. Це захворювання, на думку авторів, може мати три синдрому принаймні посилення тяжкості захворювання:

- астенічний синдром;

- астено-вегетативный синдром;

- гипоталамический синдром.

Найбільш ранніми клінічними проявами наслідків впливу ЭМ-излучения на людини є функціональні порушення нервової системи, виявляються насамперед у вигляді вегетативних дисфункцій неврастенічного і астенічного синдрому. Особи, тривалий час що перебували на зоні ЭМ-излучения, пред'являють скарги на слабкість, дратівливість, швидку стомлюваність, ослаблення пам'яті, порушення сну. Нерідко до цих симптомів приєднуються розлади вегетативних функцій. Порушення із боку серцево-судинної системи виявляються, зазвичай, нейроциркуляторной дистонией: лабільність пульсу і артеріального тиску, схильність до гіпотонії, біль у серці та інших. З'являються також фазові зміни складу периферичної крові (лабільність показників) з наступного розвитку помірної лейкопенії, нейропении, эритроцитопении. Зміни кісткового мозку носять характер реактивного компенсаторного напруги регенерації. Зазвичай це зміни виникають що в осіб за родом роботи постійно які під дією ЭМ-излучения з досить великий інтенсивністю. Працюючі з МП і ЭМП, і навіть населення, що у дії ЭМП скаржаться на дратівливість, нетерпеливість. Через 1-3 року в деяких з'являється відчуття внутрішньої напруженості, метушливість. Порушуються увага фахівців і пам'ять. Виникають скарги на малу ефективність сну й на стомлюваність. З огляду на значної ролі кори великих півкуль і гіпоталамуса у виконанні психічних функцій людини, очікується, що тривалий повторне вплив гранично допустимих ЭМ-излучения може повісті до психічних розладів.

Основні джерела ЭМП і знаходять способи захисту від своїх шкідливого впливу

Сьогодні у світі є безліч джерел електромагнітного випромінювання різної потужності. Якихось однозначних заходів захисту чи обмеження їхнього впливу немає, можна лише обмежити себе від впливу. У цьому главі розглядаються основні джерела, загальні та специфічні захисту від шкідливого впливу ЭМП.

У містах присутній досить високий рівень випромінювання від електричного транспорту. Розроблено спеціальні норми і Держстандарти зменшення шкідливого впливу випромінювання на населення. Здебільшого, усі вони зводяться до «захисту відстанню», тобто організацією санітарної зони близько джерел ЭМП, які можуть бути трамвайні і тролейбусні троллеи і лінії метрополітену чи електропоїздів. Ті заходи захисту мають дотримуватися поблизу ліній електропередач. Залежно від потужності ЛЕП, ширина санітарної зони збільшується.

Найпотужніше ЭМП створюється тілі- радіомовними станціями. Іноді вони розташовуються у житловий зоні. У разі необхідно застосування всіх засобів захисту. Тут основний принцип забезпечення безпеки - дотримання встановлених Санитарными нормами і правилами гранично допустимих рівнів електромагнітного поля.

Найбільш загальними є такі джерела електромагнітного випромінювання.

Электропроводка

Ця невід'ємний елемент життєзабезпечення населення вносить найбільший внесок у електромагнітну обстановку житлових приміщень. До електропроводці відносять як кабельні лінії, що підбивають електрику всім квартирах та усередині них, і розподільні щити і трансформатори. У приміщеннях суміжних з тими джерелами рівень магнітного поля зазвичай підвищено, а рівень електричногополя невисокий і перевищує допустимих значень.

 Рекомендації захисту

У разі задіяні лише застережні заходи захисту, такі як:

виняток тривалого перебування у місцях з підвищеним рівнем магнітного поляпромислової частоти;

грамотне розташування меблів на відпочинок у житловому приміщенні, щоб забезпечити відстань два-три метри до розподільних щитів і силових кабелів;

за умови встановлення статей з електропідігріванням зупиняти свій вибір системи того, що забезпечує нижчий рівень магнітного поля;

за наявності у приміщенні невідомих кабелів чи електричних шаф, щитків забезпечити найбільше видалення від нього житловий зони.

Побутові електроприлади

Природно, що це прилади, працівники електричному струмі, є джерелом електромагнітних полів. Найсильнішими джерелами ЭМП є мікрохвильові і електричні печі, кухонні витяжки, пилососи і холодильники і системи «no frost». Реально випромінюване ними поля відрізняється залежно від конкретних моделей, однак слід помітити, що, що стоїть потужність приладу, тим гаслам і магнітне полі, утворюваного ним, вище. А значення електричного поля набагато менше гранично допустимих значень. Найбільше магнітне полі випромінюють мікрохвильові печі.

 Рекомендації захисту

При придбанні побутової техніки від необхідно брати до уваги оцінку відповідності приладу вимогам «Межгосударственных санітарним нормам допустимих рівнів фізичних чинників при застосуванні товарів народного споживання побутових умовах»;

використання приладів з не меншою потужністю;

місце відпочинку необхідна достатня його видалення від побутових приладів випромінюючих досить великий рівень магнітного поля, як-от холодильники «no frost», деякі типи статей з електричним підігрівом, телевізори, нагрівачі, блоки харчування і зарядні устрою;

розміщення електричних приладів на деякій відстані друг від одного й видалення їхню відмінність від місця відпочинку.

Кошти стільникового зв'язку

Досить найактуальнішим є питання біологічну безпеку стільникового зв'язку. Попри численні дослідження, однозначної відповіді вчені не дали. Можна відзначити лише одне весь час існування стільникового зв'язку жодної особи недоотримав явної шкоди здоров'ю через її використання.

Стільникова зв'язок забезпечується радіопередавальними базовими станціями і мобільними радіотелефонами пользователей-абонентов.

Серед встановлених щодо одного місці антен базової станції є як передають, і прийомні антени, які є джерелом ЭМП. З технологічних вимог побудови системи стільникового зв'язку, діаграма спрямованості антен в вертикальної площині розрахована в такий спосіб, основна енергія випромінювання (більш 90 %) зосереджена досить вузькому "промені". Він направлений у кращий бік від споруд, у яких перебувають антени БС, і від прилеглих будівель, що необхідною передумовою нормально функціонувати системи.

Як це і зазначалося вище, вплив стільникових телефонів для здоров'я людини не виявлено, що організм "відгукується" на наявність випромінювання стільникового телефону. Отже, можна тільки порекомендувати численним користувачам стільникового зв'язку дотримуватися деякі рекомендації:

vвикористовувати стільниковий телефон у разі необхідності;

vне розмовляти безупинно більше трьох-чотирьох хвилин;

vнедопущення використання стільникового телефону дітьми;

vвибирати телефон з не меншою максимальної потужністю випромінювання;

vзалучити до автомобілі комплект hands-free, розміщуючи його антену в геометричному центрі даху.

Персональні комп'ютери

Персональні комп'ютери стали частиною життя багатьох. Деякі використовують їхні сусіди лише на роботі або мають удома, і деякі проводять більшу частину часу за комп'ютером. Вплив комп'ютерів однозначно б'є по здоров'я, впливаючи як у загальний стан, і назір інші органи. Але, цей вплив складається безліччю різноманітних чинників, як-от ергономіка пристроїв самого персонального комп'ютера й робочого місця користувача, освітленість і зашумленность приміщення, електромагнітне полі, створюване комп'ютером.

Основним джерелом ЭМП в персональному комп'ютері є монітор на электроннолучевой трубці. У порівняні з них тупцювала інші устрою ПК виробляють мінімальне випромінювання, крім, можливо, джерела безперебійного харчування. Сучасні технології дозволяють відмовитися від використання моніторів на электроннолучевой трубці і використовувати рідкокристалічні монітори, що як технічним параметрами, і параметрами на здоров'я значно різняться в цю справу.

Кілька років тому широко застосовувалися захисні екрани для моніторів, але сьогодні потреба у яких майже відпала, оскільки виробники максимально знизили рівень випромінювання екрану і, у часто, захисний екран монтується у корпус монітора. Але, все-таки, під час використання монітора на электроннолучевой трубці слід дотримуватись деякі запобіжники, такі як:

розміщення монітора в такий спосіб, щоб задня його панель (область найбільшого випромінювання) була від користувача і його оточення. Ця рекомендація найактуальніша для випадків, як у одному будинку розташовується кілька моніторів;

достатня освітленість робочого місця. Найкращим освітлювачем у разі є невеличка люмінесцентна лампа;

короткочасні перерви своєю практикою.

Вплив електромагнітних полів для здоров'я людини – це досліджувана завдання науки. У зв'язку з бурхливим зростанням числа технологій і приладів уникнути впливу ЭМП в світі практично неможливо. Різні організації, як державні, і міжнародні розробили безліч стандартів, і вимог задля унеможливлення хоч би те було впливу електромагнітного поля на чоловіки й, майже вся продавана техніка, відповідає цим вимогам.

Отже, можна зрозуміти, що повне дотримання санітарних і гігієнічних норм при містобудуванні і проходження необтяжливим рекомендаціям з використання побутових приладів практично нівелює вплив електромагнітних полів на людини. Хоча це питання має і буде досліджуватися далі.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Використані джерела:

Ромашев Д.К Реферат «Електромагнітне полі, і його впливом геть здоров'я» - СПб: СПГТУ – 2001 – 21

Нікітіна О.М. Реферат «Эргономика – захист користувачів від негативних впливів електромагнітних полів дисплея» - М.: 1998 - 10

Зинковская М. Курсова робота «Вплив электро-магнитных полів на живі організми» - Дніпропетровськ: ДНУ – 2001 – 19

Ратынский М.А. Основи стільникового зв'язку – М.: Радіо і зв'язок – 2000 - 248

 

 

                                              

 

 

 

 

Щастя — це бути з природою,

бачити її, розмовляти з нею.

Лев Толстой

Це цікаво

У стані спокою людина видихає за годину близько 120л  СO2, а під час праці – у 10 разів більше.

Тополя протягом літа поглинає 44кг  СO2, а липа – 16кг. Майже стільки ж виділяється й кисню.

У теплицях розкладають «сухий лід» чи подають вуглекислий газ із балонів для збільшення врожайності.

Шматочки «сухого льоду», розміщені серед продуктів, підтримують низьку температуру й водночас створюють атмосферу вуглекислого газу , що гальмує розвиток гнильних бактерій.

Вуглекислий газ можна використовувати для знищення в борошні комах-шкідників.

Поблизу Неаполя в Італії є Собача печера, де вуглекислий газ, виділяючись із вулканічного грунту, осідає на дні печери шаром завтовшки 80-100см. Тому дорослі люди в ній можуть знаходитися скільки завгодно, а от коти, собаки та інші низькорослі тварини задихаються там і гинуть.

Щоб зупинити змани клімату, потрібно зменшити поточні викиди парникових газів на 25%. Для цього компанія «Філіпс» пропонує ефективне рішення: використовуючи енергозберігаючі лампи, суспільство може заощаджувати енергію, еквівалентну 555 млн т викидів СО2, що відповідає 1,5 млн бар нафти на рік. Замінивши лише одну лампу, кожен може зменшити викид СО2 на 160кг/рік.

Одне дерево виробляє кисень, необхідний для дихання трьох людей одночасно. Один гектар зелених насаджень лише за одну годину поглинає стільки вуглекислого газу, скільки видихає 200 людей. Крім того, зелені масиви зменшують силу шуму до 50%.

У сільській місцевості перед тим, як спускати в колодязь людину для його чищення, туди поміщають запалену свічку. Цим визначають наявність СО2, який, виділяючись із підземних вод і землі, збирається в колодязях.

Альпіністи й туристи, які йдуть у гори повинні пам’ятати, що намет треба ставити так, щоб вхід до нього був повернутий до підніжжя гори. Це потрібно для вільного «витікання» вуглекислого газу. Якщо ж вхід до намету повернути до вершини гори, намет швидко наповниться видихуваним СО2 і під час сну люди можуть задихнутися.